- заручати
- і обручати Здійснювати заручини, благословляючи наречених вінчальними перснями
Словник церковно-обрядової термінології. - Львів; Свічадо.. 2001.
заручати
Смотреть что такое "заручати" в других словарях:
заручати — а/ю, а/єш, недок., заручи/ти, учу/, у/чиш, док., перех. Виконуючи певний обряд, оголошувати кого небудь нареченою і нареченим … Український тлумачний словник
заручати — заручити (оголошувати кого н. нареченою й нареченим), обручати, обручити; єднати (вести розмови з кимось про заміжжя дочки, онуки тощо) Пор. одружити … Словник синонімів української мови
заручати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
єднати — а/ю, а/єш, недок., перех. 1) рідко. Скріплювати щось яким небудь способом. 2) Встановлювати сполучення, зв язок із чим небудь, між чим небудь. || Встановлювати спілкування між ким , чим небудь за допомогою засобів зв язку. 3) Створювати між ким… … Український тлумачний словник
заручити — див. заручати … Український тлумачний словник
обручати — див. заручати … Словник церковно-обрядової термінології
єднати — I (бути, ставати основою, причиною для близьких стосунків між ким н.), ріднити, братати, зближати, зближувати, зблизити, об єднувати, об єднати, з єднувати, з єднати, поєднувати, поєднати, пов язувати, пов язати, зв язувати, зв язати, зріднювати … Словник синонімів української мови
заручити — див. заручати … Словник синонімів української мови
шлюбовати — (шлюбувати) обіцяти, заручати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
шлюбувати — шлюбовати (шлюбувати) обіцяти, заручати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
